Стан соціального капіталу в громадах України: умови формування та розвитку

Асоціація сприяння самоорганізації населення провела комплексне міжрегіональне дослідження стану соціального капіталу в громадах України та умов для його формування і розвитку. Дослідження здійснювалось в межах 25 регіонів України (24 областей та м. Києва) шляхом діагностики стану соціального капіталу в обласних центрах, в містах Краматорськ, Сєвєродонецьк та у 24 ОТГ – в кожній області по одній, обраній методом випадкової вибірки, а також шляхом аналізу умов для формування і розвитку соціального капіталу, створених на усіх рівнях публічної влади – від місцевого до загальнодержавного.

Соціальний капітал – інтегральний нематеріальний чинник, що поєднує приналежність осіб до певної спільноти, взаємну довіру та їх участь у спільних справах, що підвищує індивідуальні ресурси кожного члена групи за рахунок ресурсів цієї групи і одночасно посилює саму групу.

Соціальний капітал суспільства формують комунікації між різними суб’єктами, які здійснюються на основі певних моральних принципів і спільних цінностей. У свою чергу, стан соціального капіталу у суспільстві впливає на характер комунікацій між людьми.

Фахівці Світового банку при вимірюванні соціального капіталу рекомендують використовуватися якісні і кількісні показники, що характеризують такі компоненти соціального капіталу, як довіру та соціальну залученість, які виникають та розвиваються через участь людей в колективних діях, створення груп і мереж, інформування та комунікації.

Соціальний капітал проявляється в:

  • громадській активності мешканців та їхньої участі у суспільному житті – безпосередньо або у складі об’єднань, а також у готовності до такої діяльності;
  • ставленні громадян, ІГС, органів влади одне до одного, характері взаємовідносин між ними: рівні довіри, солідарності, толерантності, готовності до співпраці та ін.;
  • усвідомленні членами суспільства своєї відповідальності за стан справ у своїй громаді, в регіоні та у країні в цілому.
  • Джерела інформації, які було використано для аналізу:
  • інтерв’ю із 74 місцевими експертами – представниками органів місцевого самоврядування досліджених ТГ, лідерів ІГС, а також 5 провідних експертів національного рівня;
  • дані Держстату та Державного реєстру громадських формувань про ІГС, що зареєстровані і діють на території України;
  • відповіді органів публічної влади на інформаційні запити та звернення виконавців проекту;
    офіційні сайти ОМС на предмет наявності повноти інформації, що міститься на них, та доступності для громадськості;
  • соціальні мережі (facebook) та онлайн-інструменти для їх аналізу;
  • оприлюднена на офіційних сайтах органів публічної влади та отримана на запити інформація про склад і діяльність консультативно-дорадчих органів, НПА, що регулюють їх діяльність, проведені ними заходи;
  • результати соціологічних та інших досліджень, які проводились Інститутом, Асоціацією, партнерсь-кими та іншими організаціями протягом 2014-2017 років і які дотичні до тематики цього дослідження;
  • результати проведених у країнах Європи та в інших країнах світу досліджень з питань формування та розвитку соціального капіталу у сфері комунікацій між мешканцями, між ними та ІГС, що представляють інтереси певних соціальних груп, між громадськістю і владою.

Дослідження відбувалось з липня по вересень 2017 року.